forum.vnstele.com

Для висновків і запитань по даній роботі створена ця тема.

Висновок: Виконавши цю лабораторну роботу я ознайомивя з основними методами визначення параметрів якості обслуговування одноланкової повнодоступної комутаційної системи з умовними втратами (алгоритм обслуговування – з очікуванням).
Побудувавши графік залежності розподілу імовірності втрат я побачив, що при збільшенні кількості ліній, імовірність втрат зменшується, а в діапазоні від 40 до 50 ліній втрати надзвичайно малі і становлять менше 1,5%.
Аналізуючи графіки залежностей імовірності втрат за І формулою Ерланга залежно від кількості ліній та інтенсивності навантаження та імовірності очікування за ІІ формулою Ерланга залежно від кількості ліній та інтенсивності навантаження можна стверджувати, що ефективність використання за І формулою Ерланга є вищим (0,793 – 0,966), ніж за ІІ формулою Ерланга (0,720 – 0,899).

На даній лабораторній роботі ми досліджували параметри якості обслуговування одноланкової повнодоступної комутаційної системи з очікуванням, тобто системи з умовними втратами. В ході роботи ми запонили таблицю, змінюючи к-сть ліній так, щоб діапазон зміни кількості ліній охопив проміжок імовірностей очікування [0,001;0,1], тобто від 0,1 до 10 %. За цією таблицею побудували графік, за допомогою якого ми визначили кількість ліній, за яких для заданої інтенсивності навантаження імовірність очікування буде близькою до 1 %. Отриманий результат показав 60 ліній. Також ми проаналізували графіки залежності імовірності втрат за І формулою Ерланга залежно від кількості ліній та інтенсивності навантаження, а також імовірності очікування за ІІ формулою Ерланга. З даних графіків можемо зробити наступний висновок – графік залежностей імовірності втрат за І формулою Ерланга залежно від кількості ліній та інтенсивності навантаження є ефективнішим ніж графік залежності імовірності очікування за ІІ формулою Ерланга, про що свідчать результати обчислень: за І формулою Ерланга імовірність втрат буде 0.72-0.86, а за ІІ формулою Ерланга імовірність очікування буде 0.6-0.81. Лабораторна робота була зроблена згідно 8-го варіанту

Допуск: На даінй лабораторній роботі я буду досліджувати комутаційну повнодоступну систему з очікуванням. В цій системі якщо виклик який поступив не був заразу обслуженим через відсутність вільних ліній то він ставиться в чергу. Основними параметрами такої системи є ймовірність очікування обслуговування , середній час очікування, середня довжина черги, умовна ймовірність.На рис 1 зображено розподіл Пуассона теоретичний і згенерований розподіл. На рис 2 показано розподіл ймовірності втрат (ще нормально не побудований бо я ше не починав робити а тільки допускаюсь). а аткож нам подані резульати моделювання по яких подується рисунок 2.

я отримав допуск?)

_________________
EEEEE RoN@n 3 GPAHATO}0

Для допуску до цієї роботи я розміщую відповіді на контрольні питання,а також скріншот програми з даними мого варіанту.
1.Якими характеристиками описується якість обслуговування викликів комутаційною системою з очікуванням?
а)Імовірність очікування обслуговування-це означає що виклик який поступив одразу не обслужиться,а буде певна ймовірність того що він буде очікувати своєї черги(визначається за другою формулою Ерланга)
б)середній час очікування
в)середня довжина черги
г)умовна ймовірністью
2.Дати визначення другої формули Ерланга.
Ця формула визначає ймовірність очікування при обслуговуванні вмклику пучком v ліній на який надходить простий потік викликів з навантаженням Y Ерл .
3.Що означає кожен член, що входить у формулу.
де E(Y) – втрати повнодоступного пучка, що визначаються за першою формулою Ерланга,рещта описана вище.
4.Що можна визначити, користуючись другою формулою Ерланга.
Імовірність очікування обслуговування – це імовірність того, що виклик, який надійшов, не буде обслужений негайно, а очікуватиме початку обслу­говування протягом певного часу.
5.Яким вимогам повинен відповідати потік викликів, щоб можна було використовувати формулу.
Він має бути прости

Висновок: на даній лабораторній роботі я досліджував комутаційну систему з очікуванням. Ознайомився з ІІ формулою Ерланга яка визначає ймовірність очікування виклику а також підібрали проміжок ліній (від 84 до 70) яка задовольняє межі ймовірностей очікування .При кожній кількості ліній ми визначили середню довжину черги і середній час очікування при певній кількості ліній. А також побачили що при обчисленні кривих за першою і другою формулами Ерланга при першій формулі Ерланга тобто для системи з втратами ефективність використання буде більшою ніж в системи з використанням очікування. Також ми визначили що ймовірність втрат буде рівна 1%при 79 лініях.

_________________
EEEEE RoN@n 3 GPAHATO}0

Висновок : на даній лабораторній роботі ми досліджували одноланкову повнодоступну комутаційну систему з очікуванням. У ході імітаційного моделювання нами було згенеровано два потоки виклику : по розподілу Пуассона , та згенерований потік . В результаті цього було отримано розподіл ймовірності втрат в залежності від кількості вихідних ліній . Чим більше вихідних ліній тим менша ймовірність втрат . Для заданої інтенсивності навантаження втрати за навантаженням будуть близькими до 1%, якщо кількість ліній становитиме 61. Для більш детальнішого дослідження заданої нам системи було визначено ймовірність втрат за допомогою першої формули Ерланга . Це дало змогу для різної кількості користувачів (навантаження ) й інтенсивності навантаження визначити кількість ліній , необхідну для обслуговування такого навантаження при різній ймовірності втрат. Для ще більш детальнішого дослідження заданої нам системи було визначено ймовірність втрат за допомогою другої формули Ерланга . Це дало змогу для різної кількості користувачів (навантаження ) й інтенсивності навантаження визначити кількість ліній , необхідну для обслуговування такого навантаження при різній ймовірності втрат. В результаті чого , можемо сказати , що при збільшенні кількості ліній ефективність кожної з них зростає . При порівнянні одноланкової повнодоступної комутаційної системи з очікуванням та з явними втратами можна сказати , що система з очікуванням має менші втрати .

Висновок: при дослідженні КС з умовними втратами ми отримала графік розподілу ймовірностей втрат в залежності від кількості ліній, помітно що імовірність втрат для модульованого розподілу вища за імовірність втрат генеровану за ІІ формулою Ерланга. Провівши дослідження по І і ІІ ф-лі Ерланга видно, що ефективність обслуговування зростає із зростанням кількості ліній, однак у КС з очікуванням вона нижча за аналогічні показники КС з втратами.

На лабораторній роботі я досліджувала одно ланкову повно доступну комутаційну систему з очікуванням. В програмі OK_lab2.exe я змінювала кількість ліній так, щоб ймовірність очікування обчислена за ІІ формулою Ерланга та отримана шляхом моделювання змінювалася від 0,001 до 0,1. Як видно з графіка зі збільшенням кількості ліній ймовірність очікування спадає. При кількості ліній рівній 70 ця ймовірність складає 1%. Також було визначено ймовірність втрат за І формулою Ерланга та ймовірність очікування за ІІ формулою Ерланга від кількості ліній та інтенсивності навантаження, що відображено на графіках, та обчислено ефективність використання однієї лінії: ефективність використання однієї лінії зростає при зменшенні кількості ліній. При фіксованих значеннях v і Y я визначила Ev(Y) і Dv(Y). Ймовірність очікування обслуговування є більшою, ніж ймовірність втрат.

_________________
Nadya=)

Висновок: у цій роботі я розглянув одноланкову повнодоступну комутаційну систему з очікуванням, дослідив її параметри. При цьому побудував розподіл ймовірності втрат для системи, визначив, що ймовірність очікування 1% можна забезпечити, використавши 86 ліній, а крім цього дослідив ефективність використання однієї лінії. З отриманих результатів можу ствердити, що із збільшенням ймовірності втрат ефективність лінії зростає при сталому Y, а також ефективність зростає при збільшенні навантаження і сталій ймовірності втрат. Також порівняв систему з втратами і систему з очікуванням: з отриманих розрахунків побачив, що при тій самій кількості ліній і Y ймовірність втрат у системі з явними втратами є меншою.

_________________
Volodya Rykhva thinks so....