forum.vnstele.com

Висновок: на даній лабораторній роботі було досліджено параметри якості обслуговування одноланкової повнодоступної комутаційної системи з очікуванням. Із отриманий значень видно, що використання буфера є виправданим, оскільки при ідеалізації, виклики будуть обслуженими (якщо допустимий час очікування безмежний). Але в дійсних умовах виклики будуть умовно втрачені. Втрат буде значно менше при використанні буфера.

В ході даної лабораторної роботи ми здійснювали дослідженняпараметрів кості обслуговування одноланкової повнодоступної комутаційної системи з очікуванням. Нами було згенеровано два потоки викликів , а саме : потік Пуассона і зенерований потік.В результаті чого ми отримали графіки , що зображають їх розподіли ,а також при заданому нам індивідуальному завданні , змінюючи кількість ліній ми побудували таблицю залежності середньої довжини черги , середнього часу очікування , йморівності очікування за 2 формулою Ерланга , імовірності очікування для моделюючого потоку і на основі цих даних ми побудували графік , що зображає залежність розподілу ймовірності очікування від кількості ліній. З нього ми визначили те , що при заданих нам даних і кількості ліній v=96 імовірність очікування становить 1%. також ми обудували графік імовірності втрат за першою формулою Ерланга ,ймовірності очікування за другою формулою Ерланга ,здійснили визначення ефективності використання лінії при п'яти різних значеннях ймовірності очікування , а також спостерігали те , що при одинаковій кількості ліній користуючись графіком побудованим за першою формулою Ерланга в нас присутній менший відсоток втрат , аніж відсоток очікування при побудованому графіку за другою формулою Ерланга. Отже , використовуючи Кс з очікування ми можемо значно зменшити кількість втрачених викликів за рахунок того , що певна кількість абонентів буде очікувати в черзі.

На даній лабораторній роботі ми досліджували параметри якості обслуговування одноланкової повнодоступної комутаційної системи з очікуванням, тобто системи з умовними втратами. В ході роботи ми заповнили таблицю, змінюючи к-сть ліній від 112 до 129 так щоб діапазон охопив проміжок імовірностей очікування [0,001;0,1], тобто від 0,1 до 10 %. Користуючись даною таблицею побудувала графік з якого знайшла кількість ліній за яких для заданої інтенсивності навантаження імовірність очікування буде близько 1% - 122 лінії.

_________________
Alisa =)

Висновок: Досліджуючи КС з очікуванням, ми побудували залежності середньої довжини черги, середнього часу очікування, імовірність очікування(2 формула Ерланга,моделювання) в залежності від кількості ліній.
Для заданої інтенсивності навантаження втрати за навантаженням будуть близькими до 1%, якщо кількість ліній становитиме 111.
Визначивши ефективність використання 1 лінії, та побудувавши залежність побачили, що зі зменшенням ліній ефективність використання 1 лінії зростає, тобто лінія обслуговує більше навантаження.

шось мені нещастить з варіантами.. ..при даних 40-го варіанта в програмі вибиває помилка: "Floating point overflow" (після натискання: І,ІІ Формула)..

Ну тоді спробуйте зменшити інтенсивність поступаючого навантаження, зменшивши, наприклад кількість абонентів, щоб така помилка не виникала.

Щомак Руслан ТК-31
Дана лабораторна робота базується на використанні програми OK_lab2,яка дала нам змогу дослідити параметри якості обслуговування повнодоступної комутаційної системи з очікуваннями,а також зробити порівняльний аналіз системи з втратами і очікуванням за допомогою двох графіків, якіми дістали за допомогою першої і другої формулами Ерланга.В наслідок чого,з отриманих результатів,які ми дістали використавши формулу y=Y/v ми побачили,що система з втратами є більш ефективнішою аніж система з очікуванням.
Також, нам було дано завдання, знайти кількість ліній при 1% з графіка розподілу імовірності втрат і в мене кількість ліній складає 146

Висновок: виконавши цю лабораторну роботу, я ознайомився з основними методами визначення параметрів якості обслуговування одноланкової повнодоступної комутаційної системи з умовними втратами (алгоритм обслуговування – з очікуванням). Я побудував залежність ймовірності втрат від кількості ліній і побачив, що зі збільшенням кількості ліній ймовірність втрат зменшується. Крім цього, побудував сукупність графіків Ev(Y)=f(v) та Dv(Y)=f(v) для різних значень Y. Я розрахував ефективність використання п’яти ліній для першої та другої формули Ерланга. Зі зроблених розрахунків роблю висновок, що найкраща ефективність використання має лінія з У=88.67 Ерл. для 1 формули Ерланга та У=532 Ерл для 2 формули Ерланга.

Висновок: на даній лабораторній роботі я досліджував параметри якості обслуговування одноланкової повнодоступної комутаційної системи з очікуванням. Здійснююючи моделювання я отримав розподіл імовірності втрат в якому зі збільшенням ліній зменшуються втрати. Також визначив кількість ліній для заданої інтенсивності навантаження, коли ймовірність очікування є близькою 1%. Це приблизно 81 лінія. При дослідженні ефективності використання однієї лінії, я встановив, що ефективність використання ліній є більшою при
1 ф-лі Ерланга ніж в 2 ф-лі Ерланга. Порівнюючи комутаційні системи з втратами і з очікуванням при однакових значеннях v і Y за допомогою розрахунків я зробив висновок, що комутаційна система з очікуванням має менші втрати і вона є кращою

Я ознайомився з одноланковою схемою з очікуванням зробимо наступні висновки:
-На відміну від системи з явними втратами, в цій наявний буфер (комірки пам'яті).
-Наявність буферу дає змогу зменшити імовірність втрат, оскільки при зайнятті всіх ліній виклики не будуть втрачатися, а поступатимуть в буфер де будуть знаходитись на протязі деякого часу (tоч).
-Система буде працювати з явними втратами у випадку зайняті всіх комірок пам'яті і поступленні на КС ще викликів.
-Ефективність використання такої системи є вищою, хоча і вона буде дорожчою.
У моєму випадку найбільш ефективно виикористовується лінія y1=0.64.
Імовірності втрат близькі до 1%:
ІІ ф-ла Ерланга і моделювання - 53 лінії
Сер. довж. черги - 59 ліній
Сер. час оч. - 60 ліній