forum.vnstele.com

Дослідження просторово-часового цифрового комутаційного блоку. Розгляд питань і публікація висновків.

я не розумію,що потрібно зробити у пункті 5? І яка загальна формула для к-сті еквівалентних точок?

У методичних вказівках до лабораторної роботи №9 в 5 пункті потрібно навести приклад комутації для кожного з трьох типів "Час", "Простір", і "Час/Простір", використовуючи вихідні дані свого індивідуального варіанту.
Наприклад:
7(11) потрібно зкомутувати з 14(30)
Отже, комутація "Час" 7(11)-7(30)
"Простір" - 7(11)-14(11)
"Час/Простір" - це і є вихідний варіант: 7(11)-14(30)

Для цього потрібно обчислити об"єм інформаційної і керуючої пам"яті і розділити на 100.
В задачах є приклад розрахунку і загальна формула.

В ході даної лабораторної роботи ми вивчили принцип побудови і функціонування цифрового комутаційного блоку типу Час/Простір. Оскільки,комутаційний блок типу Простір не вносить часову затримку , то час затримки для даного блоку визначатиметься так само як і для блоку типу Час , а максимальна затримка буде рівноютривалості циклу передачі , що визначається тактовою частотою. За допомогою послідовно - паралельного перетворювача забезпечується запис інформації в інформаційну пам'ять шляхом запису кодового слова в ІЗП. При поступленні моменту вихідного канального інтервалу адреса комірки ІЗП зчитується в комірку АЗП , а згодом кодове слово подається на вхід паралельно - послідовного перетворювача і таким чином здійснюється комутаціїя типу Час/Простір. Також ми спостерігали те , що без розбиття трактів на групи кількість еквівалентних точок комутації буде меншою , аніж при розбитті на групи і тому дана схема буде дешевшою , а при використанні розбиття входів і виходів на дві групи кількість еквівалентних точок комутації буде більшою , а отже і вартість такої схеми буде більшою , але при розбитті входів і виходів на дві групи під час одного канального інтервалу в ІЗП записується кількість кодових слів , що становить половину з кількості вхідних двопровідних трактів. Звідси слідує , що дана схема матиме більшу швидкодію. Отже , коли необхідно забезпечити невелику якість ( швидкодію ) , то слід використати схему без розбиття трактів на групи, а при необхідності забезпечення більшої якості варто використати схему з розбиттям входів і виходів на дві групи , хоча ця схема буде дорожчою.

Висновок: порівнявши роботу розглянутих комутаційних блоків, можна зробити висновок, що при розбитті на групи вхідних і вихідних групових трактів зменшуються вимоги до швидкодії елементів пам'яті, отже зростає якість.Тому при потребі низької якості, але високої швидкодії використовують комутаційний блок "час-простір" без розбиття трактів на групи,в іншому випадку - з розбиттям вх/вих ГТ на дві групи.
Вивчивши принцип побудови і функціонування цифрового блока типу "час-простір", я переконалася,що КБ "час-простір" без розбиття трактів на дві групи є дешевшим (чим з розбиттям) в реалізації і низької якості, але високої швидкодії. А КБ "час-простір" з розбиттям вх/вих ГТ на дві групи має вищу якість, хоча і меншу швидкодію (зменшуються вимоги до елементів пам'яті), тому даний блок є дорожчим у реалізації у порівнянні з попереднім.

Підкажіть будь-ласка як знайти g?

g - це кількість груп входів/виходів. В даній роботі для комутатора без розбиття на групи маємо g=1, а з розбиттям на групи отримуємо g=2.
Розбиття на групи використовується для зменшення вимог до швидкодії елементів пам'яті.

На даній лабораторній роботі ми дослідили комутаційний блок Час/простір, який був реалізований на 2 видах схем з розбиттям вх/вих ГТ на 2 групи, та без розбиття, як показали розрахунки схема з розбиттям на групи є більш затратною, але в той самий час забезпечує збільшення якості, за рахунок зменшення вимог до швидкодії його елементів памяті, а тому їх доцільніше використовувати, коли потрібна хороша якість комутації, в інших випадках доцільніше використовувати інший тип схеми, бо це зекономить кошти.

Висновок: виконавши дану лабораторну роботу, я можу зробити висновок про роботу комутаційного блоку з розбиттям на групи та без розбиття на групи. При розбитті на групи вхідних і вихідних групових трактів зменшуються вимоги до швидкодії елементів пам'яті, тим самим ми отримуємо вищу якість. Якщо ми маємо КБ без розбиття на групи, то ми маємо нижчу якість але високу швидкодію! Я порахував кількість еквівалентних точок як для одного так і для другого блоку, і вияснив що комутаційни блок з розбиттям на групи є якіснішим і відповідно дорожчим.

Висновок: під час лабораторної роботи я дослідив і вивчив принцип побудови та функціонування цифрового комутаційного блоку типу ,,Час-Простір". Також визначив кількість еквівалентних точок комутації та встановив, що найменша кількість точок вийшла при схемі комутатор типу ,,Час-Простір" без розбиття трактів на групи (1486 е.т.к.). Тому ця схема є економічнішою. Хоча схема комутатор типу ,,Час-Простір" з розбиттям входів і виходів на дві групи має більше еквівалентних точок (2052 е.т.к.) (і тому вона не є економною), але в ній дане розбиття входів і виходів на дві групи використовується для зменшення вимог до швидкодії елементів пам'яті. Тому ця схема є продуктивнішою на відміну від схеми без розбиття трактів на групи