forum.vnstele.com

Висновок : на даній лабораторній роботі ми досліджували комутаційний блок типу « Час/Простір ». У ході роботи нами було досліджено дві схеми : з розбиттям на групи та без розбиття . В результаті імітаційного моделювання було визначено кількість точок комутації . Можемо сказати , що для комутаційного блоку з розбиттям на дві групи необхідно більше точок комутації . Як наслідок цього система без розбиття на групи є дешевшою та економічнішою .

Висновок: на даній лабораторній роботі я досліджував комутатор типу «Час-Простір». Досліджував два різних комутатора типу «ЧАС-ПРОСТІР», це комутаційний блок час-простір без розбиття трактів на групи та комутаційний блок час-простір з розбиттям вх/вих. ГТ на дві групи. Розрахувавши для кожного з них еквівалентні точки комутації можна зробити висновок що без розбиття є дешевшим але водночас він має бути і швидшим. Розбиття на дві групи ГТ використовується щоб зменшити потрібну швидкодію елементів блоку, але при великій кількості ГТ і КІ краще використовувати саме з розбиття на дві групи.

_________________
EEEEE RoN@n 3 GPAHATO}0

Висновок:в даній лабораторній роботі ми дослідили комутаційний блок “час-простір”, ознайомились із принципом запису інформації у відповідні комірки ІЗП та АЗП. Також провели порівняння даного КБ із КБ з розділенням вхідного/вихідного ГТ на дві групи, внаслідок чого ми оримаємо вищу швидкодію без збільшення тактової частоти.

На лабораторній роботі було досліджено цифровий комутаційний блок типу «ЧАС-ПРОСТІР». Було розглянуто два варіанти побудови даного блоку – з розбиттям на дві групи та без розбиття. Для обох випадків я знайшла кількість еквівалентних точок комутації, та визначила, що більш економічною по цьому параметру є схема комутаційного блоку без розбиття на групи.

_________________
Nadya=)

Висновок: на даній лабораторній роботі я дослідив просторово-часову комутацію кодового слова, тобто мав змогу скомутувати різні ГТ і в межах різних КІ, розглянув 2 побудови комутаторів ЧАС-ПРОСТІР: з розбиттям на групи та без розбиття на групи. Порівнявши ці 2 способи дійшов висновку, що економічно вигідніше застосовувати варіант побудови без розбиття на групи(оскільки менша к-сть еквівалентних точок комутації: 644. З метою зменшення вимог щодо швидкодії використовують схему з розбиттям на групи: це дає змогу розподілити усі ГТ, що потрібно передати в межах одного КІ на певну к-сть груп. Це дозволяє ефективніше провести комутацію, хоч і потребує додаткових елементів памяті, також це помітно з того, що необхідно більшу кількість еквівалентних точок комутації.Тому метод з розбиттям на групи використовують, коли є велика к-сть ГТ.

_________________
Volodya Rykhva thinks so....

На даній лабораторній роботі я ознайомився з приниципами функціонування КБ Ч/П, робимо наступні висновки
-До КБ Ч/П без розбиття трактів на групи ставиться сурова вимога до високої швидкодії, оскільки для корректної роботи, ІЗП повинен на протязі одного циклу записати і зчитати всі КІ всіх ГТ. Отже таку схему вигідно використовувати при малій кількості ГТ. Кількість е.т.к для моєї схеми 287.
-До КБ Ч/П з розбиттям вх/вих ГТ на дві групи вимоги до швидкодії є меншими, але зростає складність реалізації такої схеми і економічна вартість оскільки збільшується кількість ІЗП і АЗП. Тобто таку схему вигідніше використовувати у випадку великої кількості ГТ. Кількість е.т.к для цієї схеми складає 786.

На даній лабораторній роботі вивчив принцип побудови і функціонування цифрового комутаційного блоку типу "Час - Простір". Зобразив схеми комутаційних блоків без розбиття трактів на групи і з розбиттям вх./вих. ГТ на дві групи. Схема з розбиттям на групи є більш якісною,але потребує більших затрат,ніж схема без розбиття на групи. Отже,коли нам потрібно забезпечити хорошу якість комутації,доцільніше використати схему з розбиттям на групи; а коли - високу швидкодію,то використовуємо схему без розбиття на групи.

Висновок: виконуючи дану роботу, я дослідив комутаційний блок Час/простір.Ми розглядали 2 варіанти схеми - комутаційний блок час-простір з розбиттям вх/вих. ГТ на дві групи, та комутаційний блок час-простір без розбиття трактів на групи.Я експериментально розрахував кількість еквівалентних точок комутації для обох випадків.Схема з розбиттям на 2 групи є складнішою і дорожчою в реалізації(має більшу кількість точок комутації),а без розбиття в,свою чергу,економічніше вигідна(менша кількість точок комутації). З розбиттям на 2 групи має більшу продуктивність,але вигідніше її використовувати коли в нас є велика кількість КІ і ГТ.

В даній лабораторній роботі я дослідив цифровий комутаційний блок "Час-Простір". Розглянув два випадки:
-комутатор типу "час-простір" на статичних запам'ятовуючих пристроях
-комутатор типу "час-простір" з розбиттям входів і виходів на дві групи

При розбитті на групи - зменшуються вимоги до швидкодії. Коли потрібно забеспечити високу швидкодію використовується блок без розбиття, і він є дешевшим в реалізації, ніж з розбиттям. Але з розбиттям має порівнянно кращу якість передачі.

_________________
Durnov Andriy TK-31

Відповіді на контрольні питання:
1.Просторово-часова комутація -це комутація,яка забезпечує перенесення інформації з будь-якого КІ вхідної ЦЛ в будь-який КІ вихідної ЦЛ.
2.Тривалість циклу залежить від частоти дискретизації,тривалість канального інтервалу-від тривалості циклу і кількості канальних інтервалів.
3.Коли номер вхідного часового каналу більший за номер вихідного(і>j):Тзатримки=(n-i+j)*tкі
Коли номер вхідного часового каналу менший за номер вихідного(j>i):Тзатримки=(j-i)*tкі,де n-кількість канальних інтервалів у циклі,tкі-тривалість канального інтервалу.
4.Розрядність комірки АЗП комутатора "ЧП" з розбиттям вхідних і вихідних ГТ на дві групи:k=log2(N/g*n)+log2(g),де N-кількість ГТ,g-кількість груп входів/виходів,n-кількість КІ.
5.Послідовно-паралельний перетворювач забезпечує запис інформації в інформаційну пам`ять,записуючи кодове слово в ІЗП,паралельно-послідовний перетворювач записує кодове слово з комірки АЗП.