forum.vnstele.com

Виконавши цю лабораторну роботу, я ознайомився з основними способами представлення потоків викликів та їх характеристиками. Я дослідив розподіл Пуассона. Міняючи значення сумарного часу моделювання Tm та кількості джерел викликів N, з побудованого графіка роблю висновок, що при збільшенні кількості джерел N, графік звужується, а при зменшенні - розширюється; при збільшенні сумарного часу моделювання Tm крива робиться плавнішою. Я також обчислив математичне сподівання і дисперсію для теоретичного і практичного розподілів.

Висновок: На даній лабораторній роботі я ознайомилася з основними способами представлення потоків викликів та їх характеристиками. Визначила математичне очікування, яке є приблизно рівним для двох розподілів та дисперсію. З результатів побачила, що дисперсія практичного розподілу є більшою за дисперсію теоретичного.

Висновок: на даній лабораторній роботі я ознайомився з основними способами представлення потоків викликів та їх характеристики. Досліджуючи розподіл кількості викликів на інтервалі часу t, встановив, що теоретичний розподіл Пуассона практично повторює згенерований розподіл(хоча є деякі невеликі відхилення). При дослідженні розподілу тривалості інтервалів між викликами інтервали між викликами становлять приблизно 8-15секунд.Виклики, що наступлять пізніше або раніше є рідкістю.Також вирахував математичне сподівання і дисперсію для теоретичного і згенерованого розподілів і дізнався,що значення мат.сподівання і дисперсії для обох розподілів є майже однаковими
(хоча значення мат.сподівання і дисперсії згенерованого розподілу є більшими ніж теоретичного )

Забавський Андрій, ТК-33
Висновок: на цій лабораторній роботі я ознаймився і дослідив основні характеристики і способи представлення потоків викликів. З рисунків, і за допомогою математичного очікування і дисперсії переконався, що теоретичний і згенерований розподіл відрізняється на 0,2 і 2,04 (різниця між математичним очікуванням і дисперсією теоретичног і згенерованого розподілу, відповідно). Отже цей розподіл можна використовувати для моделювання і він дасть незначні похибки.
З часової діагами процесу гадходження викликів від 89 абонентів протягом часу 2*t порахував середній інтервал між викликами, який становить 3,79с.

Висновок: Виконавши цю лабораторну роботу я ознайомився з основними способами представлення потоків викликів та їх характеристиками.
Визначивши математичні очікування кількості викликів на інтервалі часу t, я побачив, що вони є майже однаковими як для теоретичного (М(і) = 5,944), так і для практичного розподілів (М(і) = 5,941). З отриманих результатів побачив, що дисперсія практичного розподілу (D(і) = 2,418) є трохи більшою за теоретичний розподіл (D(і) = 2,190).

Виконавши цю лабораторну роботу я ознайомився з основними способами представлення потоків викликів та їх характеристиками. Під час виконання лабораторної роботи, я виконав програму ОК_lab1.exe в яку ввів дані варіанту 33, після чого на екрані отримав графіки розподілу Пуассона ( теоретичний розподіл), Згенерованого розподілу (отриманий практичний розподіл імовірності надходження викликів в результаті моделювання) а також Розподілу тривалості інтервалів між викликами. Також в ході роботи я обрахував математичне очікування та дисперсію для обох розподілів ( для розподілу пуассона: М(і) =4,722, а D(і) =4,287; для згенерованого розподілу: М(і) =4,916, а D(і) =6,315). Отже з графіків та обчислень можемо зробити висновок, що згенерований розподіл незначно відрізняється від розподілу Пуассона і його можна можна використовувати в моделюванні, оскільки похибка буде незначною від теоретичного розподілу.

Висновок: На цій лабараторній роботі я вивчив основні способи представлення і основні характеристики викликів. В ході роботи я за даними з моделювання знаходив: середню інтенсивність поступлення викликів від одного абонента (8 вик/год); та середню тривалість інтервалу між викликами ( 9,57 сек). Для теоретичного та практичного законів розподілу к-сті викликів на інтервалі часу 40 сек. Визначав дисперсію та математичне очікуавння, і різниця міжними досить маленька (теор.=0,429 ,прак.=0,3251). З часової діграми я визначив моменти поступлення викликів(13вик.) та інтервали між постулеляненнями викликів на інтевалі сесу 80 сек. Згенегований закон розподілу викликів майже не відрізняєтся від закону розподілу Пуассона для 50 джерел викиклив.

Висновок: на даній лабораторній роботі ми ознайомились з характеристиками і представленням потоків викликів. Побудували в програмі теоретичний і зегнерований розподіл Пуассона, і побачили що хоч згенерований розподіл близький до теоретичного, та все ж відмінності присутні. Розрахувавши математичне очікування і дисперсію для теоретичного розподілу побачили що вони відрізняють, хоча б мали бути однакові. Це за рахунок не точності обрахунку кількості знаків після коми. В згенерованому розподілі математичне очікування і дисперсія відрізняються суттєво.( M[i]=13.185 D[i]=19.744)

_________________
EEEEE RoN@n 3 GPAHATO}0

Висновок: в даній лабораторній роботі ми провели дослідження основних способів представлення потоків викликів, а саме по моментах надходження (ряд І), по інтервалах між моментами викликів (ряд ІІ), по кількості проміжків на проміжку часу (ряд ІІІ). Також провели розрахунок основних характеристик: інтенсивність поступлення викликів, середню кількість викликів від одного абонента за одиницю часу, середню тривалість інтервалу між викликами, а також математичне очікування та дисперсію.

Хархаліс Зеновій, ТК-31

Виконуючи варіант №13 даної лабораторної роботи, зіткнувся з неполадкою: часова діаграма процесу надходження викликів від N абонентів протягом періоду часу 2t (рис. 3) не будується ні зразу, ні при повторному натиску кнопки "Starting..."

допоможіть, будь ласка...

_________________

\
Kharkhalis Zenoviy TK-31