forum.vnstele.com

Як вже було вказано у попередніх темах, висновки до кожної з виконаних лабораторних робіт потрібно опублікувати на даному сайті у відповідній темі.
Висновки мають бути написані кожним особисто, а не списані. Також для уникнення випадкового співпадіння рекомендується перевірити текст на унікальність відповідним програмним забезпеченням.

Висновки : на даній лабораторній роботі я ознайомилася з примітивним і простішим потоком викликів , дослідила їх характеристики . Для законів розподілу , якими описуються дані виклики , було побудовано імітаційну модель . Порівнюючи теоретичні і отриманий шляхом імітаційного моделювання розподіли , можна сказати, що отриманий нами потік описується законом ближчим до закону розподілу примітивного потоку викликів . Щодо залежності імовірності виникнення від величини тривалості виклику , то тут можна сказати , що чим довший час тривалості виклику , тим більша ймовірність його виникнення . Математичне очікування згенерованого потоку викликів є більше ніж потоку згенерованого за розподілом Пуассона , проте менше ніж за розподілом Бернуллі . Щодо середнього відхилення , то згенерований потік має дисперсію , рівну 2,67 .

Висновки:
На лабораторній роботі було розглянуто основні характеристики простого та примітивного потоків викликів. В результаті виконання програми OK_lab1.exe ми отримали три розподіли: Пуассона, що відповідає простому потоку викликів, Бернуллі, що відповідає примітивному потоку викликів, та практичний розподіл, отриманий в результаті моделювання згідно з даними варіанту №7. Як видно з рис. 1 всі три криві розподілів мало відрізняються, та практичний розподіл ближчий до пуассонівського. На рис. 2 показано розподіл тривалості викликів, звідки можна сказати, що найбільша ймовірність виникнення виклику тоді, коли його тривалість від 235 с до 316 с. Було розраховано основні параметри потоку: інтенсивність поступлення викликів, середню тривалість виклику, середню інтенсивність навантаження та середню інтенсивність навантаження від одного абонента. Також було визначено математичне очікування та дисперсію для трьох розподілів. Значення цих параметрів для розподілу Пуассона та практичного розподілу майже співпадають, тому можна вважати практичний розподіл пуассоівським.

_________________
Nadya=)

Висновок: в результаті проведеного моделювання простого, примітивного потоків викликів (теоретичні) і практичного потоку ми отримали графіки розподілу кількості викликів на проміжку часу t. Помітно, що розподіл Пуассона і розподіл Бернуллі лише наближено схожі на згенерований . Також ми отримали графік розподілу тривалості викликів, який будується на основі даних з 3. і d) рядків отриманих результатів.

Висновок: на даній лабораторній роботі ми досліджували основні характеристики примітивного і простого потоку викликів. Так за допомогою програми ми побудували 3 розподіли. Це такі розподіли як розподіл Бернуллі , розподіл Пуассона та згенерований розподіл. І побачили що згенерований розподіл більш схожий на розподіл Пуассона.
На рисунку 2 ми бачимо графік розподілу тривалості викликів. З цього графіку ми можемо зробити висновок що найбільша ймовірність поступлення викликів є з часом тривалості виклику є від 265 до 300 с. тобто найбільша кількість викликів поступає з такою тривалістю.Також ми розрахували Мат. Очікування та дисперсію, і побачили що дисперсія згенерованого розподілу є приблизно в 2 рази більшою ніж для розподілв Пуасонна і Бернуллі. Натомість математичне очікування і дисперсію в цих двох розподілів одинакова.

_________________
EEEEE RoN@n 3 GPAHATO}0

Висновки:
[color=#408040][color=#0000BF]Лабораторна робота присвячена дослідження елементарних моделей потоків викликів, а саме примітивного і простого. Примітивний потік не володіє післядією, тоді як у простого, вибачаюсь за тафтологію, проста післядія, оскільки параметр потоку прямопропорційний числу вільних джерел викликів. Оскільки у моєму випадку лише 10 джерел викликів, то він є більш схожим на простий потік. При збільшенні кількості джерел викликів властивість післядії потоку починає нівелюватися. Мною були отримані числові характеристики для теоретичних розподілів і для модельваного. Можна сказати, що наша модель краще описується розподілом Бернуллі, оскільки її статистичні парамтри є ближчими до нього ніж до пуасонівського розподілу.[/color][/color]

Насправді потік з післядією - це примітивний потік, оскільки параметр даного потоку пропорційний кількості вільних джерел.
Примітивний потік описується розподілом Бренуллі:
,
де (n-i) - якраз і є ця кількість вільних джерел, що впливає на властивість післядії.
Розподіл Пуассона

описує простий потік викликів - стаціонарний, ординарний, без післядії, який створюється теоретично безмежною кількістю джерел, але, наприклад, при малій інтенсивності навантаження від одного джерела і при кількості джерел більше 100 можна вважати цю кількість теоретично безмежною і досить точно описувати такий потік викликів розподілом Пуассона.

вибачаюсь переплутав

Висновок: На лабораторній роботі розглянув примітивний і простий потік викликів, визначив їхні характеристики, а також згенерував випадковий потік викликів на протязі Tm, середньою тривалістю викликів t і порівняв отриманий розподіл із вище зазначеними теоретичними. З отриманих результатів можна сказати, що обидва закони зображають даний потік, що видно з рисунку 1, але пуассонівський більш точніший. Це помітно з визначених параметрівматематичного очікування та дисперсії. Крім цього визначив загальне навантаження, яке створює даний потік та окремо навантаження від кожного джерела, яке в середньому рівне 0.22 Ерл.

_________________
Volodya Rykhva thinks so....

: в даній лабораторній роботі ми проводили дослідження простих і примітивних потоків викликів, визначали розподіл Пуассона, розподі Бернулі і згенерований розподіл. Математичне очікування згенерованого розподілу є більшим за розподіл Пуассона і розподіл Бернулі.
Гриб В.М.