Викладаю програмну реалізацію алгоритму генерації трафіку:
- розподіл інтервалів між викликами - експоненційний
- розподіл тривалості викликів - Пуассона.
Код:
% Функція генерації трафіка з заданими характеристиками
function [Mvkl, Evkl] = tr_gen (N, lm, mu, Tmod)
% N - кількість абонентів
% lm - інтенсивність поступлення викликів від одного абонента в ГНН
% mu - середня тривалість виклику, с
% Tmod - тривалість моделювання в годинах
% Параметри, що функція повертає
% Mvkl - моменти поступлення викликів
% Evkl - моменти закінчення викликів
Mvkl=[]; % Масив моментів надходження викликів
Evkl=[]; % Моменти закінчення викликів
int1=20; % Середнє значення інтервалу між викликами
K=Tmod*lm*N; % Кількість викликів від всіх абонентів
Tmod=Tmod*3600;
Ivkl=exprnd(1/int1, K,1); % Інтервали між викликами - по експоненційному закону
sumi=sum(Ivkl); % сумарна тривалість інтервалів
inorm=Tmod/sumi; % коефіцієнт нормування до ГНН
Ivkl=inorm*Ivkl; % Нормування масиву
Tvkl=poissrnd(mu,K,1); % Тривалості викликів - по закону Пуассона
%Tvkl=unifrnd(0, mu,K,1); % Або може бути і рівномірний розподіл, це на кінцевий результат впливає несуттєво.
% Формування наскрізного масиву моментів надходження і закінчення викликів
tmp=0;
for k=1:K
tmp=tmp+Ivkl(k,1);
Mvkl=[Mvkl; tmp]; % Моменти надходження викликів
Evkl=[Evkl; tmp+Tvkl(k,1)]; % Моменти закінчення викликів
end
return;
До речі, у цьому алгоритмі можна поміняти функції генерації моментів і тривалостей на інший (потрібний) розподіл, наприклад логнормальний з заданими параметрами.
А ось на рахунок актуальних числових значень - це питання набагато складніше

Можливо варто відштовхуватись від параметрів телефонної активності одного абонента, а потім переходити вже до усереднених значень інтенсивності надходження викликів.
ПС. Детальніше про алгоритми можна почитати в
цій книжці. Вона є в бібліотеці і в студентів 5 курсу (магістрів).