forum.vnstele.com

Ця тема присвячена розгляду питань які виникали при захисті курсових робіт.

Оскільки, з мого потоку ще ніхто не захищав курсовоої роботи, то я пропуную спершу обговорити питання які вже є в методичних вказівках, а каверзні питання від викладача залишимо на десерт.

Нижче я дам свій варіант відповідей на запитання до Розділу 1:

1. Що таке потік викликів?
Потік викликів - це послідовність моментів надходження викликів.

2. Поясніть різницю між випадковим і детермінованим потоками викликів.
Випадковий потік викликів – це такий потік викликів в якого моменти поступлення виликів та проміжки часу між викликами є випадковими величинами.
Детермінований потік викликів – це потік викликів в якого виклики поступають в наперед визначені строго фіксовані невипадкові моменти часу.

3. В яких одиницях вимірюється тривалість зайняття?
Тривалість зайняття - середній час, протягом якого був зайнятий обслуговуючий пристрій при одному виклику. Вимірюється в одиницях вимірювання часу (години, хвилини, секунди) найчастіше використовують секунди.

4. Що таке стаціонарність, ординарність, післядія?
Стаціонарність, ординарність та післядія - це властивості випадкових потоків викликів.
Стаціонарність – незалежність імовірнісних характеристик від часу. Тобто імовірність надходження певної кількості викликів в інтервал часу тривалістю t для стаціонарних потоків не залежить від вибору початку його вимірювання.
Післядія – імовірність надходження викликів в інтервалі (t1, t2) залежить від подій, що відбувалися до моменту t1.
Ординарність – імовірність надходження двох і більше викликів за нескінченно малий інтервал часу Δτ є величина нескінченно мала вищого порядку малості, ніж Δτ.

5. Яка різниця між простим і примітивним потоками викликів?
Простий потік викликів – стаціонарний, ординарний потік викликів без після дії, який описується формулою Пуассона. Орієнтована кількість джерел навантаження – більше ста.
Перш ніж давати визначення примітивного потоку викликів дамо визначення симетричному потоку викликів:
Симетричний потік викликів – стаціонарний, ординарний, потік викликів з простою післядією, параметр якого залежить від кількості вільних джерел навантаження.
Отже, примітивний потік викликів – це симетричний потік викликів параметр якого прямо пропорційний кількості вільних джерел навантаження. Примітивний потік викликів описується формулою Бернуллі. Орієнтована кількість джерел навантаження - менше ста.

6. Що таке інтенсивність надходження викликів, в яких одиницях вона вимірюється і як вона пов’язана з інтенсивністю навантаження?
Інтенсивність надходження викликів – це кількість викликів які поступають на обслуговування за одиницю часу. Вимірюється в викликах/годину.
Інтенсивність надходження викликів зв’язана з інтенсивністю навантаження таким чином:
Y=N*c‾*t‾, де N*c‾ - інтенсивінсть надходження виликів.

7. У якому випадку поступаюче і обслужене комутаційною системою навантаження є однаковим?
Поступаюче та обслужене комутаційною системою навантаження буде однаковим тоді, коли дисципліна обслуговування викликів комутаційною системою є дисципліною без втрат.

8. Що таке втрати комутаційної системи, і які види втрат ви знаєте?
Втрати – частина навантаження, що надходить, але не обслуговується через зайнятість обслуговуючих пристроїв.
Розрізняють явні та умовні втрати. Також коли дисципліна обслуговування є з явними втратами розрізняють втрати по часу, втрати по навантаженню та втрати по викликах.

9. Що таке година найбільшого навантаження?
Година найбільшого навантаження – неперервні шістдесят хвилин протягом доби, протягом яких спостерігається найбільша інтенсивність навантаження.
Розрізняють ще ранкову та вечірню годину найбільшого навантаження.

10. Що таке інтенсивність навантаження, і в яких одиницях вона вимірюється?
Під інтенсивністю навантаження розуміють навантаження за оди¬ницю часу, як правило – за 1 год. За одиницю вимірювання інтенсивності навантаження прийнято Ерланг (Ерл). Один Ерланг – навантаження в одне годино-зайняття за 1 годину.

11. Поясніть різницю між дисциплінами обслуговування викликів з очікуванням і з блокуванням.
Дисципліна обслуговування з очікуванням полягає в тому, що якщо виклик поступив на обслуговування в момент зайняття всіх обслуговуючих пристроїв він встановлюється в очікування, і буде обслужений по мірі їх звільнення.

Дисципліна обслуговування з блокуванням – полягає в тому, що виклик який поступив на обслуговування в момент зайняття всіх обслуговуючих пристроїв, втрачається, і більше на обслуговування не поступає.

12. Що таке зв’язність, для чого використовують збільшення зв’язності?
Зв’язність – кількість ПЛ між комутатором ланки А і В. Збільшення зв’язності застосовують для зменшення імовірності блокування.

13. Що таке проміжна лінія?
Проміжна лінія – це лінія яка зв’язує вихід однієї ланки з входом другої ланки багатоланкової комутаційної системи.

14. Як визначити доступність дволанкової комутаційної системи, знаючи кількість точок
комутації на один вхід?
Доступність дволанкової комутаційної системи, знаючи кількість точок комутації на один вхід, можна визначити за формулою D=C1/z,
де C1 – кількість точок комутації на один вхід;z – кількість ланок (каскадів) комутаційної схеми.

15. Як визначити коефіцієнт концентрації багатоланкової схеми?
Коефіцієнт концентрації можна визначити за допомогою формули:
σ=N/M, де N- кількість входів КС, M- кількість виходів КС;

16. Перерахуйте основні структурні параметри багатоланкових комутаційних блоків.
Структурні параметри багатоланкових комутаційних блоків розглянемо на прикладі дволанкової схеми:
N, M – загальна кількість входів, виходів;
nA, mA, kA – кількість входів, виходів і комутаторів ланки А;
fAB – зв’язність – кількість ПЛ між комутатором ланки А і В;
V – кількість проміжних ліній;
Коефіцієнт концентрації/розширення:
σA=mA/nA , σB= mB/nB , σ=N/M.
Загальна кількість входів/виходів: N=nA*kA , M=mB*kB .
Кількість проміжних ліній V= mA*kA = nB*kB .
Кількість входів комутатора ланки В: nB=kA*fAB .
Кількість комутаторів ланки В: kB=ma/fAB .

П.С. Якщо в відповідях є якісь неточності, або деяка відповідь є зовсім не правильною, то ПРОШУ вказати на помилки, і дати правильну відповідь на те питання в якому була знайдена помилка(якщо ваша ласка).

П.П.С. Бажаю всім захистити курсову роботу на максимум(сподіваюсь викладений тут мною матеріал в цьому вам допоможе )

_________________

Пропоную свій варіант відповідей на запитання до Розділу 2:

1. Які параметри якості обслуговування і структурні параметри одноланкової повнодоступної КС?
Структурні параметри одноланкової повнодоступної КС:
• кількістю входів і виходів – N x M;
• кількістю точок комутації при встановленні в блоці з'єднання між входом і виходом, тобто кількістю ланок з'єднання – z;
• загальною кількістю точок комутації для побудови блока T;
• провідністю ліній, комутованих в блоці;
• кількістю одночасних з'єднань у блоці.
Параметри якості обслуговування одноланкової повнодоступної системи з явними втратами:
• імовірність блокування/очікування і їх похідні параметри

2. Коли доцільно користуватися І формулою Ерланга, а коли – формулою Енгсета?
Користуватись першою формулою Ерланга доцільно тоді, коли на комутаційну систему поступає простіший потік викликів і комутаційна система обслуговує виклики згідно з дисципліною обслуговування з явними втратами.
Користуватись формулою Енгсета доцільно тоді, коли на комутаційну систему поступає примітивний потік викликів і комутаційна система обслуговує виклики згідно з дисципліною обслуговування з явними втратами.

3. Що дозволяють визначити формули, перераховані в п. 2.
Перша формула Ерланга та формула Енгсета дозволяють визначити імовірність втрат комутаційної систем з явними втратами на яку поступає простий або примітивний потік викликів відповідно, з інтенсивністю поступаючого навантаження Y( для формули Енгсета ще слід знати кількість джерел навантаження), при обслуговуванні цього потоку пучком з V ліній.

4. Як визначити кількість точок комутації одноланкової КС?
Визначити кількість точок комутацій одноланкової КС можна за допомогою формули:
T=V*N

5. Що таке коефіцієнт концентрації (розширення) КС?
Коефіцієнт концентрації можна визначити за допомогою формул:
σ=N/M.
Логічним висновком з цієї формули є те, що коефіцієнт концентрації - це величина обернена до кількості виходів які доступні одному входу.

6. Коли доцільніше для обслуговування абонентського трафіку використовувати систему з блокуванням, а коли з очікуванням?
Системи з блокуванням доцільно використовувати на міжміських станціях, оскільки, там поступаюча інтенсивність навантаження є дуже великою, і для того щоб її зменшити можна використовувати систему з блокуванням.
Щодо систем з очікуванням то їх доцільно використовувати для обслуговування служб масового обслуговування ( швидка допомога, консультаційний центр і т.д.)

7. Які параметри і характеристики пов’язує ІІ формула Ерланга і як нею користуватися?
Друга формула Ерланга повязує імовірність очікування обслуговування з інтенсивністю поступаючого навантаження та кількістю ліній V які обслуговують це навантаження.
Користуватись другою формулою Ерланга можна двома методами:
1) графічним методом - будуємо графіки залежності імовірності очікування від кількості ліній при сталій інтенсивності навантаження. З точки на осі ординат яка відповідає допустимій імовірності очікування проводимо горизонтальну пряму, ця пряма перетне наш графік в якійсь точці А, з цієї точки А опускаємо перпендикуляр на вісь абцис, і як наслідок отримуємо якесь значення кількості ліній, це число, зрозуміло, не завжди буде цілим, тому ми його заокруглюємо до більшого цілого числа.
2) методом підбору – наприклад, задаємо інтенсивність поступаючого навантаження, задаємо також допустиму імовірність очікування, і підбираємо кількість ліній за якої обчислена імовірність очікування буде найближчою з ліва або рівною допустимій імовірності очікування. Сам підбір реалізується дуже просто: якщо результат отриманий функцією більший допустимої імовірності очікування, то кількість ліній збільшуємо на одиницю доти, доки не отримаємо результат менший або рівний допустимій імовірності очікування.

8. Що можна обчислити, користуючись ІІ формулою Ерланга?
Користуючись другою формулою Ерланга, можна обчислити імовірність очікування при обслуговуванні виклику пучком із v ліній, на який надходить простий потік викликів з поступаючою інтенсивністю навантаженням Y Ерл.

9. Що таке імовірність очікування?
Імовірність очікування – імовірність того, що виклик який поступив на обслуговування, не буде обслужений одразу, а буде очікувати обслуговування протягом певного часу.

10. Що таке середній час очікування?
Середній час очікування – це середній час протягом якого виклик очікує обслуговування. Розрізняють:
1) середній час очікування початку обслуговування віднесений до всіх викликів, що надійшли;
2) середній час очікування початку обслуговування віднесений до всіх очікуючих викликів.

11. Пояснити різницю між середнім часом очікування для кожного поступаючого і кожного очікуючого викликів.
Середній час очікування початку обслуговування, віднесений до всіх викликів, що надійшли – середній час очікування обслуговування виклику з врахуванням тих викликів, які обслуговування не очікують.
Середній час очікування початку обслуговування, віднесений до всіх очікуючих викликів - середній час очікування обслуговування виклику без врахування тих викликів, які обслуговування не очікують.

12. Як ви розумієте параметр «середня довжина черги»?
Середня довжина черги – середня кількість викликів які знаходяться в очікуванні обслуговування комутаційною системою.

13. Що таке допустимий час очікування?
Допустимий час очікування – час протягом якого виклик має можливість очікувати обслуговування. Якщо виклик буде очікувати обслуговування більше допустимого часу очікування, то такий виклик вважають умовно втраченим.

14. Пояснити різницю між явними і умовними втратами.
Явні втрати - імовірність того, що виклик, уразі поступлення його на комутаційну систему, отримає відмову в негайному встановленні з’єднання. Як наслідок цей виклик повністю втратиться і більше на обслуговування не надійде.(Такі втрати мають місце в комутаційних системах з дисципліною обслуговування з явними втратами).
Умовні втрати - це імовірність того, що час очікування викликом обслуговування, буде більшим від допустимого часу очікування обслуговування.(Такі втрати мають місце в комутаційних системах з дисципліною обслуговування з очікуванням).

15. Як зміниться якість обслуговування, якщо:
• кількість місць у черзі на очікування обслуговування зменшиться?
Якщо кількість місць в черзі зменшиться, але не стане меншою за максимально можливу кількість викликів в черзі, то якість обслуговування не зміниться.
Якщо ж кількість місць в черзі зменшиться і стане меншою за максимально можливу кількість викликів в черзі, то якість обслуговування погіршиться.

• інтенсивність навантаження, яке надходить, зросте?
Якщо інтенсивність навантаження, яке надходить зросте, то кількість ліній яка обслуговує це навантаження уже не зможе забезпечувати допустиму імовірність очікування, тобто якість обслуговування погіршиться.
Для забезпечення попередньої якості обслуговування кількість ліній слід буде збільшити.

• середня тривалість розмови зменшиться вдвічі?
Зміна середньої тривалості розмови вдвічі, це те саме, що зменшення інтенсивності поступаючого навантаження вдвічі. Логічним є те, що при меншій інтенсивності навантаження і тій самій кількості ліній, імовірність очікування стане меншою, тобто якість обслуговування зросте.

П.С. Якщо в відповідях є якісь неточності, або деяка відповідь є зовсім не правильною, то ПРОШУ вказати на помилки, і дати правильну відповідь на те питання в якому була знайдена помилка(якщо ваша ласка).

П.П.С. Бажаю всім захистити курсову роботу на максимум(сподіваюсь викладений тут мною матеріал в цьому вам допоможе ).

_________________

Прочитав уважно всі запитання і відповіді, все правильно, тільки 2 повідомлення, п.5 - про коеф. концентрації і логічний висновок - не зовсім згідний з цим твердженням (про доступність). Коефіцієнт концентрації - параметр, що показує, скільки, в середньому виходів припадає на один вхід, а доступні входу всі виходи (в повнодоступній КС), або D виходів (в неповнодоступній).

Ще і як допоможе ...

Пропуную свій варіант відповідей на запитання до Розділу 3:

1. Поясніть різницю між одноланковою повнодоступною і неповнодоступною комутаційними схемами.
Одноланкова повнодоступна схема - це схема з таким включенням виходів, коли кожному входу доступні всі виходи.
Неповнодоступна комутаційна схема – це схема з таким включенням виходів, при якому кожному входу доступні не всі, а лише деяка частина виходів, хоча в сукупності всі входи можуть використовувати всі виходи.

2. Що таке нагрузочна група?
Сукупність входів неповнодоступної схеми, кожному з яких доступні одні і ті самі D виходів, називається нагрузочною групою.

3. Що таке доступність одноланкової схеми і доступність нагрузочної групи?
Доступність нагрузочної групи - це кількість виходів D схеми, кожен з яких доступний входу однієї нагрузочної групи.
Поняття доступності нагрузочної групи та доступності одноланкової схеми є тотожними.

4. Які методи визначення кількості обслуговуючих ліній для одноланкової неповнодоступної КС найчастіше використовуються?
1) метод Пальма-Якобеуса;
2) метод О’Делла;
3) спрощений метод Ерланга (IV формула Ерланга);
4) метод Лотце-Бобицького;
5) інженерний метод.

5. Поясніть, чому для одноланкової неповнодоступної КС кількість точок комутації схеми не залежить від кількості ліній у напрямку.
Точка комутації – це точка за допомогою якої можна зєднати вхід комутаційної системи з виходом цієї ж комутацйної системи. Оскільки, при неповнодоступному включенні будь-який вхід можна зєднати тільки з D, а не V виходами (D<V), то зрозуміло, що кількість точок комутації в такому випадку, не залежатиме від V, а залежатиме тільки від D та кількості входів.

П.С. Здається, все правильно, хоча в деяких відповідях я серйозно сумніваюсь .

_________________

У 4 питанні я б ще додав імітаційне моделювання - як найбільш точний і простий метод дослідження
А в чому полягають сумніви?

Пропуную свій варіант відповідей до Розділу 4:

1. Що таке проміжна лінія?
Проміжна лінія – це лінія яка з’єднує вихід однієї ланки з входом сусідньої ланки в багатоланковій системі.

2. Що таке з’єднувальна лінія?
Зєднувальна лінія – лінія міжстанційного зв'язку, як правило, міської телефонної мережі; з'єднує районні автоматичні і вузлові телефонні станції між собою і телефонну підстанцію або концентратор з опорною станцією міської телефонної мережі.

3. Що таке ефективна доступність в дволанковій КС?
Для будь-якої дволанкової схеми існує еквівалентна їй з точки зору втрат одноланкова схема з неповнодоступним включенням. Доступність такого неповнодоступного включення з втратами, рівними втратам в дволанковій схемі називають ефективною доступністю.

4. Поясніть зміст параметра qn.
qn – кількість виходів комутатора останньої ланки в одному напрямку.

5. У методі Якобеуса для визначення кількості ліній в напрямку коли доцільніше використовувати розподіл Бернуллі, а коли – Ерланга?
Розподіл Ерланга передбачає необмежене число джерел навантаження. Розподіл Бернуллі передбачає обмежене число джерел навантаження , яке не превищує кількість зєднувальних пристроїв.
Зрозуміло, що величина імовірнсоті втрат при використанні різних розподілів буде різною. Метод Якобеуса рекомендує застосовувати розподіл Ерланга при визначенні імовірності заняття тих зєднувальних пристроїв, для яких кількість джерел навантаження є більшою кількості зєднувальних пристроїв Використання розподілу Бернуллі є доцільним при кількості джерел навантаження, приблизно рівному числу зєднувальних пристроїв.

6. До якого типу належить граф, зображений на рисунку зображеному нижче ?

Даний граф належить до імовірнісніго типу графів.

7. Поясніть зміст формули .
Нехай:
g – кількість блоків;
m – кількість входів одного комутатора першої ланки;
n – кількість виходів одного комутатора першої ланки та в свою чергу кількість комутаторів наступної ланки;
k – кількість комутаторів першої ланки та кількість входів комутатора наступної ланки;
z – кількість ланок;
qn – кількість виходів одного комутатора останньої ланки в одному напрямку;
Знайдемо кількість точок комутації для першої ланки:
Т1= k*m*n (кількість комутаторів*кількість входів*кількість виходів)
Знайдемо кількість точок комутації для другої ланки:
T2=n*k*m(кількість комутаторів*кількість входів*кількість виходів)
Висновок з цього зробимо такий, що кількість точок комутації від першої до z-1 ланки буде завжди одинаковою.
Розглянемо останню ланку якщо z парне:
Tzп=n*k*qn(кількість комутаторів*кількість входів*кількість виходів);
Розглянемо останню ланку якщо z непарне:
Tzнп=k*m*qn(кількість комутаторів*кількість входів*кілкість виходів);
Припустимо, що у нас за умовою z є парним, тоді сумарна кількість точок комутації рівна:
T=n*k*m*(z-1)+n*k*qn=n*k*(m*(z-1)+qn);
Якщо у нас є g таких блоків, то
Т=g*n*k*(m*(z-1)+qn);
Якщо, за умовою n=m=k (як у нас), то дану формулу можна використовувати для будь-якої кількості ланок.

П.С. От власне і все, здається все вірно відповів.
П.П.С. Я завжди сумніваюсь, це один з моїх недоліків.

_________________

У шостому запитанні я б ще додав, що цей граф можна віднести до паралельно-послідовних графів.

ПС. Сумніви - це природньо, головне дуже сильно не сумніватися
Є багато приказок і афоризмів, присвячених сумнівам, наприклад:
Сім раз відмір, раз відріж.
Ми абсолютно впевнені тільки в тому, чого не розуміємо. (Ерік Хоффер)
і т.д. ...

Пропуную свій варіант відповідей до Розділу 5:

1. Для триланкової КС скільки проміжних ліній бере участь у встановленні з’єднання між входом і виходом?
Якщо нам слід встановоити зєднання конкретного входу n з конкретним виходом m то кількість проміжних ліній які братимуть участь в становлення такого зєднання буде рівною ПЛ=2;

2. Які ви знаєте методи розрахунку кількості ліній у напрямку і імовірності блокування для триланкових КС?
Метод іомвірнісних графів та метод КЛІГС підходять для розрахунку кількості ліній у напрямку та імовірності блокування для триланкових комутаційних систем.

3. Що таке імовірнісний граф і для чого його використовують?
Імовірнісний граф – представлення комутаційної системи в виді графа, конфігурація цього графа залежить не тільки від структури системи, а і від режиму пошуку, в якому використовується система. Імовірнісний граф представляє собою картину всіх можливих шляхів між заданим входом системи і заданим виходом.

4. Для імовірнісного графа – які елементи КС ми асоціюємо з вершинами, а які – з ребрами?
Ребра графа асоціюються з проміжними лініями.
Вершина графа асоціюється з комутатором відповідної ланки який застосовується для встановлення зєднання.

_________________

Пропуную свій варіант відповідей до Розділу 6:

1. Для чого використовують ланки на змішування?
Ланки на змішування використовують для зменшення внутрішнього блокування за рахунок збільшення множини альтернативних обхідних шляхів.

2. Що таке внутрішнє блокування?
Внутрішнє блокування це імовірність того, що всі проміжні лінії за допомогою яких можна зєднатись з потрібним виходом будуть зайняті.

3. Які переваги багатоланкових КС порівняно з одно- і дволанковими?
В багатоланкових системах імовірність внутрішнього блокування є величиною значно меншою ніж імовірність внутрішнього блокування для дволанкових комутаційних систем.

4. Поясніть вирази , для визначення кількості точок комутації.
Нехай n=m=k;
Розглянемо першу формулу:
Zroz – кількість ланок на розширення;
n – кількість входів одного комутатора;
Zopt – кількість ланок;
n^Zroz=N=M – кількість входів/виходів КС;
З іншого боку N=n*k , де k – кількість комутаторів в ланці:
Кількість точок комутації однієї ланки рівна n*m*k (кількість входів одного комутатора*кількість виходів одного комутатора*кількість комутаторів в ланці)
Оскільки m=n, та N=n*k кількість точок комутації в одній ланці можна записати як: N*n. Нагадаємо, що N=n^Zroz, отже кількість точок комутації в одній ланці можна записати як (n^Zroz)*n=n^(Zroz+1).
Оскільки таких ланок у нас є Zopt, то логічним буде те, що сумарна кількість точок комутації рівна Tb=(n^(Zroz+1))*Zopt.

Другу формулу слід розглядати по аналогії до питання 7 Розділу 4

_________________